1 2 3 4

Навчальна програма „Майстерня духовності”. Автор: Шехтер Л.М.

31 жовтня 2019 - Администратор

ПОГОДЖЕНО                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Протокол засідання                                               Наказ управління освіти

науково-методичної ради                                     і науки Рівненської обласної 

Рівненського обласного                                        державної адміністрації

інституту післядипломної                                    

педагогічної освіти

 

27.05.2019 № 02                                                       10.06.2019  № 290

 

 


 

Навчальна програма з позашкільної освіти
соціально-реабілітаційно-валеологічного напряму

 „Майстерня духовності”

 


 

Автор:

 

Шехтер Лілія Миколаївна - завідувач організаційно-масової відділу, керівник гуртків-методист комунального закладу „Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради

  


Рецензенти:

 

Давидюк Н. Ю., методист Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук;

 

Мороз Є. П. - методист комунального закладу „Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради.

 

 
 

 

 

І. Пояснювальна записка

 

Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я „Здоров’я людини – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та вад”.

Здатність музики, театрального та різних видів мистецтв активно впливати на нейрофізіологічні процеси в організмі людини дозволяє використовувати їх як могутній засіб, що сприяє оздоровленню, розвитку розумових здібностей, духовних якостей, гармонізації психіки.

На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблеми гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності вихованців, накопиченню досвіду їх творчої діяльності. В реалізації цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення.

Здатність різноманітних видів мистецтва, засобів пізнавальної діяльності активно впливати на нейрофізіологічні процеси в організмі людини дозволяє використовувати її як могутній засіб, що сприяє оздоровленню, розвитку розумових здібностей, духовних якостей, гармонізації психіки.

Мистецька діяльність  духовно збагачує людину, допомагає глибше пізнати красу навколишнього світу. Привернути дітей до самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення,  виховати й зберегти природну сутність особистості дитини, її індивідуальність, вплинути на розвиток її духовно-естетичних якостей – завдання діяльності гуртка „Майстерня духовності”.
             Актуальність розробленої програми зумовлена сучасною дійсністю, пов’язаною з духовною кризою підростаючого покоління, несформованістю життєвої компетентності. Дана програма орієнтована на розвиток особистості дитини, її неповторної індивідуальності, спрямована на гуманізацію освітньої діяльності, побудована з урахуванням психологічних особливостей розвитку вихованців.

    Програма має практичне спрямування. Зміст програми націлений на  виявлення й реалізацію творчих здібностей дітей, формування комунікативних навичок.
          Новизна програми полягає в тому, що

·        програма поєднує між собою сучасні методики розвитку особистості молодого покоління такі як: музична терапія, театротерапія, природотерапія;

·       програма спрямована на виховання дитини як артиста, митця, виконавця з позиції театральної „школи переживання”, що враховує особистісний досвід дитини і рівень її психо-фізичного розвитку;

·       кожний модуль майстерні має свої цілепокладання та індивідуальний підбір форм роботи.

    В основу програми покладені провідні методологічні принципи сучасної педагогіки й психології:

·  системний підхід, в якому відносно самостійні компоненти розглядаються не ізольовано, а в їх взаємозв'язку, в системі з іншими. При такому підході педагогічна система роботи з дітьми розглядається як сукупність таких взаємопов'язаних компонентів: цілі освіти, суб'єкти педагогічного процесу, зміст освіти, методи і форми педагогічного процесу і предметно-розвиваюче середовище;

·  особистісний підхід зорієнтовує на соціальну діяльність і творчу сутність дитини як особистості. В рамках даного підходу передбачається опора у вихованні та навчанні на природний процес саморозвитку задатків і творчого потенціалу особистості, створення для цього відповідних умов;

·  діяльнісний підхід.  Діяльність - основа, засіб і вирішальна умова розвитку особистості. Тому необхідна спеціальна робота з вибору й організації діяльності дітей в колективі. Це, в свою чергу, передбачає навчання дітей вибору мети і плануванню діяльності, її організації та регулюванню, контролю, самоаналізу й оцінці результатів власної діяльності;

·  напівсуб'єктний підхід випливає з того, що сутність людини значно багатша, більш різностороння і складніша, ніж його діяльність. Особистість розглядається як система характерних для неї відносин, як носій взаємин і взаємодій соціальної групи, що вимагає особливої уваги до особистісної сторони педагогічної взаємодії з обдарованими дітьми;

·  культурологічний підхід обумовлений об'єктивним зв'язком людини з культурними цінностями. Вихованець не тільки розвивається на основі засвоєної ним культури, але і вносить до неї щось принципово нове, тобто він стає творцем нових елементів культури. У звязку з цим засвоєння культури як системи цінностей являє собою, по-перше, розвиток самої дитини, по-друге, становлення її як творчої особистості.

  Реалізація зазначених принципів дозволяє визначити основні способи вирішення проблем під час роботи з дітьми, здійснювати планування і прогнозування діяльності.

Основною метою програми „Майстерня духовності” є профілактика емоційно-стресових станів, розкриття інтелектуально-творчого потенціалу учнів та розвиток комунікативної культури,  створення умов для особистісного зростання вихованців, розвитку їх творчого потенціалу, виховання духовно збагаченої компетентної особистості.

Виходячи з цього, основними завданнями програми є:

формування предметних компетенцій:

·  надання знань, умінь та навичок з музично-театрального мистецтва;

·  залучення гуртківців до участі в різних сферах художньої діяльності на основі діагностики їх природних нахилів і здібностей;

·  розвиток у дітей образного та асоціативного мислення, емоційної виразності, спостережливості та пам’яті, уяви та фантазії, гарної дикції, ритмічності, здатності до виразного руху, пластичності, музичних здібностей;

формування життєвих компетенцій:

·  розвиток естетичних потреб і почуттів вихованців;

·  формування гармонійно розвиненої особистості з високим національно-культурним потенціалом;

·  виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;

· надання учням та їх батькам знань про характер і силу впливу музики, театрального, художнього мистецтва на людину та живу природу;

· формування в учнів усвідомлення власної потреби виховання в собі позитивних якостей;

· виховання в учнів художньо-естетичного смаку та потреб у спілкуванні з шедеврами авторської пісні, співаної поезії, популярних пісень різних жанрів;

· оволодіння  навичками творчої музично-театральної діяльності та елементами  концентрації уваги, зосередженості;

· спонукання учнів до свідомого використання вивченого пісенного репертуару, поетичної творчості митців, літературних творів, відеоматеріалів для психоемоційного самоконтролю;

· сприяння розвитку „емоційного інтелекту”, творчих уявлень та оптимістичного погляду на життя;

· розширення і поглиблення уявлень дітей та молоді засобами музичного, театрального, художнього мистецтва про фізичне, психічне, соціальне і духовне здоров’я людини.

·формування у вихованців знань з  теорії і методики організації різних форм масової роботи у сфері дитячого змістовного дозвілля;

·розвиток творчих здібностей вихованців у процесі оволодіння методикою організації масових організаційно-виховних заходів;

·виховання дбайливого ставлення  до природи, до надбань культури і мистецтва, духовних і матеріальних цінностей рідного краю;

·самореалізація особистості дитини в соціумі засобами залучення до організації і проведення ігрових програм, театралізованих свят, тематичних розважально-пізнавальних заходів.

    Методологічними засадами побудови змісту програми виступають соціокультурний, аксіологічний, акмеологічний, комунікативний, інтроспективний, креативний, арттерапевтичний, діяльнісний  підходи.

Соціокультурний підхід передбачає усвідомлення учнями музико-арттерапії, як одного із ефективних засобів узгодження складових у системі „Я-Я”, „Я-Родина”, „Я-Світ навколо мене”. Цей підхід допомагає формувати самоповагу, гідність, взаємоповагу, взаємодопомогу, щедрість, безкорисливість, толерантність.

Аксіологічний підхід передбачає сприйняття та засвоєння, розуміння і відчуття власного внутрішнього світу у контексті суспільних моральних принципів, загальнолюдських чеснот та духовних цінностей.

Акмеологічний підхід сприяє реалізації зусиль дитини у самовдосконаленні власної життєдіяльності.

Комунікативний підхід допомагає дитині усвідомити себе як особистість колективну (частку Цілого) і разом з тим унікальну індивідуальність; сприяє розвитку розуміння наслідків своїх слів і вчинків, ставлень, співвіднесенню своїх інтересів з інтересами інших, та вихованню самостійності.

Інтроспективний підхід зумовлює розвиток основ самопізнання, самоусвідомлення, самозаглиблення, самовідкриття, самовияву тощо.

Творчий – спонукає дітей до творчості, до вияву різноманітних інтересів, розвитку потенційних здібностей у музикуванні, виступах, розробках сценаріїв та інших видах життєдіяльності.

Діяльнісний підхід формує практичну потребу у набутті та застосуванні набутих досягнень.

Арттерапевтичний підхід сприяє мобілізації творчого потенціалу дитини, розкриттю широкого спектра її  художніх можливостей у сприйманні та вираженні прекрасного через символічну мову мистецтв. Поєднання музикотерапії з іншими видами арттерапії сприяє розвитку в учнів уміння покращувати самопочуття методами застосування слухання музики, співу, художнього слова, а також  відтворення певного ритму, руху, танцю, відчуття в звуках кольору.

Основними напрямками реалізації програми є активна форма музикотерапії, арттерапії, природотерапії: навчання музичного супроводу на гітарі під час власного співу, участь у театральних постановках, у дослідницько-пошуковій діяльності під час експедицій, походів, екскурсій; пасивна форма -  відвідування концертів, театральних вистав, виставок, лекторіїв психологічного змісту тощо.

Активна форма муз-арт-природотерапії ефективно реалізується через фольклорні жанри, що є синтезом співу, гри, вивчення традицій свого народу, історико-культурних пам’яток. Діти опановують жанри гуртового  виконавства, що породжує радість творчості, любов і шану до своєї землі. До активної форми відносяться ритмотерапія, вокалотерапія, гра на гітарі, участь у театралізованих дійствах.

Пасивна форма музико-арттерапії (через слухання музики, відвідування вистав) передбачає  допомогу у вирішенні різних завдань, як то :

-  розвиток комунікативної культури через спільне прослуховування музики, відвідування концертних програм, виставок, фестивалів, театральних вистав, творчих вечорів. Це забезпечує безпосередність та відкритість власних почуттів, опосередковано спрямоване на підтримку взаємних контактів, взаєморозуміння і довіри між собою; обговорення власних вражень, відчуттів, асоціацій, що сприяє виникненню загального позитивного, піднесеного настрою;

-  зниження нервово-психічної напруги та зняття розумової втоми під час слухання музики, власне виконання пісень, гра на гітарі у стані „внутрішнього спокою”, збагачення асоціацій та музичних вражень;

-  розвиток уваги, пам’яті із застосуванням попередньої установки на вслуховування,  зосередженості на виявленні елементів музичної виразності як змістових складових твору; робота над сценаріями творчих вечорів, театральних постановок.

Фонове використання музики застосовується для створення певної емоційної атмосфери, релаксації, для кращого запам’ятовування навчального матеріалу тощо.

Ефективним є використання синкретичного впливу різних мистецтв (прикладів театрального мистецтва або літературних аналогій), який сприяє розвитку художньої уяви, піднесеному емоційному стану та поглибленому розумінню внутрішнього змісту музики та її емоційно-образної наповненості.

Важливе місце в програмі займають заняття з елементами  тренінгу в процесі звучання музики для досягнення душевної рівноваги, контролю над власною увагою, оволодіння умінням сконцентруватись, вслуховуватись у її звучання та  контролювати себе. Це покращує загальну пам'ять, сприяє розвитку навичок самоконтролю.

Серед важливих тематичних спрямувань програми особливе місце відводиться усвідомленому вслуховуванню у свої почуття.

Зміст програми ґрунтується на таких принципах:

· поетапності та доступності – дотримання доцільних алгоритмів впровадження музичних, театральних комунікацій;

· гедоністичного впливу – урахування індивідуальних музично-пісенних уподобань;

· психовідповідності у двох складових : а) вібративно-чуттєва – для створення позитивних „вібрацій” щодо подолання суму, невпевненості, плаксивості, стресів; б) психоемоційна – для розвитку „емоційного інтелекту”;

· медиковідповідності (ритмічно-частотновисотність) передбачає спрямованість на покращення роботи серця, дихання, уваги, відновлення сил, спонукання до вияву оптимізму, зняття втоми

· культуровідповідності – розкривається у естетиці сприйняття та передбачає використання високохудожніх музичних творів різних жанрів та стилів і забезпечує пробудження естетичних емоцій, стимулює творчу активність.

Освітній процес спрямовано на засвоєння різних типів творчих вправ, які спрямовані на розвиток розуміння образу: це вправи на розвиток уваги та уяви, засобів образної (жести, пози, міміка, пантоміма) та емоційної (інтонація, тембр голосу) виразності, „аутотренінгу”. Ці вправи забезпечують поступове ускладнення завдань. На їх основі вихованці гуртка підходять до організації самостійної театралізованої діяльності. Виконання програмних вимог допомогають кожній дитині успішно реалізувати себе в різних галузях театральної діяльності та сприяють більш продуктивному навчанню.

Заняття у гуртку допомагає вихованцям у свідомому виборі професії. І не обов’язково, щоб це була професія актора чи музиканта. Важливо, що вони навчаться бачити прекрасне в мистецтві, у житті, відчувати радість від пізнання і спілкування з прекрасним.

Результативність програми визначається за рівнем загальних і часткових змін у поведінці, здоров’ї, дисципліні, стосунках дитини в учнівському колективі та з батьками.

У програмі передбачено індиві­дуальну роботу з вихованцями згід­но з Положенням про порядок ор­ганізації індивідуальної та групової роботи в закладах позашкільної освіти, яке затверджене наказом Міністерства освіти і науки Укра­їни від 10.12.2008 року, № 1123. Програма по­будована на індивідуальних занят­тях (гра на шестиструнній гітарі, вокал), а також на групових (дуети, тріо, квартети, зведені репетиції, концертні виступи). На індивіду­альних заняттях чисельний склад груп становить від одного до п’яти вихованців. У гуртку навчаються підлітки (хлопці та дівчата) від 10 до 18 років і навіть старші.

Програма є адаптованою, в основу якої покладено основні підходи до організації педагогічної діяльності та тематичні розділи:

- Навчальна програма „Музикотерапія” для загальноосвітніх навчальних закладів (курс за вибором) / Безклинська О.З., Бондаренко Г.К., Мороз Г.З., Науменко С.І., Романова Н.В. – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. – 27 с. (апробована в ліцеї № 157 м. Києва, в ЗОШ № 17 м. Білої Церкви. Адаптована програма з музикотерапії лежить в основі роботи гуртка „Музикотерапія” в реабілітаційному центрі „Шанс” для дітей хворих на ДЦП м. Білої Церкви.

- Програма психологічного гуртка для підлітків „Дізнайся більше про себе” А. Ціось. Видавництво „Шкільний світ”, 2011.- 120

- Програми гуртка „Юний гітарист” (авт. В. Крупник, газета „Позашкілля” № 9, 2011 р.) та розділи по класу гітари програми дитячо-юнацького  естрадно-хорового співу.

 Програма  рекомендується для використання у роботі з дітьми різних вікових категорій  у   закладах  загальної середньої та позашкільної освіти.

Зміст програми може бути використаний як базовий для проведення класних виховних годин, факультативних занять, спецкурсів, занять груп продовженого дня. Доцільним і ефективним є використання фонового звучання музики на перервах, на початку занять (5-ти хвилинки), перед початком загальних зборів колективу, екскурсій, позакласних і позашкільних заходів.

Програма  адаптована до сучасних вимог, побудована за принципом індукції (від простого до складного) і розрахована на 4 роки, які відповідають двом рівням навчання, логічно пов’язаних між собою:

·  початковий рівень навчання (1 рік навчання) – 144 години, тижневе навантаження складає 4 години;

·  основний рівень навчання (1 рік навчання) – 144 годин, тижневе навантаження – 4 години.

Програмою передбачається навчання дітей та молоді віком 10–18 років.  Заняття проводяться з усіма дітьми без спеціального відбору. Оптимальна кількість дітей на заняттях 10–15 чоловік. У роботі колективу можуть брати участь і дорослі: педагоги, батьки, актори-професіонали. Також, за власним бажанням, у складі гуртка можуть залишатися вихованці, що закінчили курс навчання.

Заняття найкраще проводити в актовій залі, або на вулиці, де досить місця для акторських розминок, театральних ігор, для перегляду спектаклів і, звичайно ж, репетицій. Необхідна наявність музичного інструмента або аудіотехніки.

Процес занять будується на основі розвиваючих методик і являє собою систему творчих ігор і етюдів, спрямованих на розвиток психомоторних й естетичних здібностей дітей. Нові знання формуються завдяки вирішенню проблемних ситуацій, що вимагають від дітей і дорослих активних спільних пошуків. Хід заняття характеризується емоційною насиченістю й прагненням досягти продуктивного результату через колективну творчість. В основу закладений індивідуальний підхід, повага до особистості дитини, віра в здібності й можливості кожного вихованця. Педагог прагне виховувати у дітей самостійність і впевненість у своїх силах.

 Методи і техніки, що використовуються в заняттях:

·  тренінги;

·  репетиції;

·  ігри;

·  рольові ігри;

·  міні-лекції;

·  дискусії;

·  релаксаційні методи;

·  метафоричні притчі та історії;

·  психофізіологічні методики;

·  тілесно-орієнтовані техніки;

·  арт-техніки;

·  діагностичні методики;

·  участь у конкурсах, фестивалях.

 

ІІ. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИИ ПЛАН

Початковий рівень, перший рік навчання

 

з/п

Розділ, Тема

Кількість годин

Всього        Теоретичні     Практичні

1

Вступне заняття. Знайомство

4

2

2

2

Майстерня самопізнання. Дізнайся більше про себе.

1. Жити в злагоді з собою і світом 2.Світ моїх емоцій і почуттів.        3.Як розуміти себе та інших.     4.Друзі та знайомі.                            5.Я в групі однолітків.                    6.Як досягати мети.         7.Планування діяльності. 8.Подолання труднощів.             9.Який я, які інші.

20

 

2

        4

2

 

2

2

2

2

2

2

8

 

1

2

1

 

1

1

1

1

1

1

12

 

1

2

1

 

1

1

1

1

1

1

3

Майстерня настрою.        Навчись себе налаштовувати на позитив.

1.Психогігієна особистості

2.Перші кроки до саморозвитку

10

 

 

6

4

4

 

 

2

2

6

 

 

4

2

4

Музична майстерня.    Допоможи собі сам музикою.

1.Музика і буття людини 

2.Зміст поняття „Музикотерапія”

3. Гра на музичному інструменті.

4. Музично-освітні бесіди

60

 

6

6

40

8

20

 

2

2

10

4

40

 

4

4

30

4

5.

Майстерня успіху.

Все в наших руках.

1.Духовно-освітні бесіди

2.Перші кроки до волонтерської діяльності

26

 

10

 

16

6

 

4

 

4

20

 

6

 

12

6.

Майстерня творчості .

Ми творчі і талановиті.

1. Як організувати дозвілля

2.Творча активність – крок до успіху. Екскурсії, конкурси, зустрічі з митцями, свята, виступи.

20

 

10

 

10

6

 

3

 

3

14

 

7

 

7

7.

Підсумок. Планування завдань на літній період.

4

2

2

Всього:

144

48

96

 

 

ІІІ. Зміст програми

1.       Вступ (4 год.)

  Теоретична частина.    Ознайомлення вихованців із темами занять, їх розкладом і формами проведення. Правила поведінки в колективі. Організаційні питання.

Практична частина. Проведення комплексу тестових завдань та тренінгових вправ на виявлення творчих здібностей гуртківців. Тренінг „Перше знайомство” Гра „Будьмо знайомі”. Вправи на розвиток уміння розуміти себе та інших: „Хто я?”, „Яким я був, є та буду”, „На кого я схожий?”, колективна робота „Світ неіснуючих тварин”.

        2. Майстерня самопізнання. (20 год.) Дізнайся більше про себе.

2.1. Який я, які інші (2 год.)

Теоретична частина. Знайомство з собою. Індивідуальні особливості людини. Чим схожі і чим відрізняються члени групи, їх індивідуальні особливості.

Практична частина. Гра „Будьмо знайомі”. Вправи на розвиток уміння розуміти себе та інших: „Хто я?”, „Яким я був, є та буду”, „На кого я схожий?”, колективна робота „Світ неіснуючих тварин”.

2.2. Світ моїх емоцій і почуттів (4 год.)

Теоретична частина. Емоції та почуття. Радість. Гнів. Образа. Сором. Гордість. Злість. Страх. Як подолати страх.

Практична частина. Вправа „Вгадай емоцію”. Читання і обговорення казки „Необхідна річ” (автор Р. Іванова, переклад О. Шиловської). Групова дискусія „Коли виникає страх”.  Гра „Перемога над страхом”. Бесіда „Коли я ображаюсь”. Складання казки „Королева образа”. Творчий проект „Як подолати гнів”. Бесіда „Як розпізнати радість”. Творча робота „Найщасливіший день мого життя”.

 

 

2.3        Як розуміти себе та інших (2 год.)

Теоретична частина. Як я розумію себе. Як можна зрозуміти інших людей. Правила поведінки зі старшими людьми. Як подарувати радість іншому. Як дарують радість мені.

Практична частина. Гра „Світлофор”. Порівняння своїх уявлень про себе з уявленнями товаришів. Гра „Чий голос”. Етюди на вираження основних емоцій (за М. Чистяковою). Гра „Коли ми разом”.

2.4         Друзі та знайомі (2 год.)

Теоретична частина. Друзі. Яка дружба є справжньою. Яким має бути друг, товариш.

Практична частина. Дискусія „Хто такий справжній друг?”, Вправи „Сіамські близнюки”, „Скажи мені, хто твій друг”, „Лист другові”.

 

2.5         Я в групі однолітків (2 год.)

Теоретична частина. Мої ровесники. Правила поведінки з ровесниками.

Практична частина. Вправи на розвиток культури спілкування: „Компліменти”, „Сліпець та поводир”, „Робот”, „Клеєвий дощик”, колективний колаж „Дім нашої групи”.

2.6.    Як досягати мети (2 год.)

Теоретична частина. Мета. Постановка мети. Умови досягнення мети.

Практична частина. Визначення мети діяльності (на прикладі роботи дітей на занятті). Самодіагностика: „Як я досягаю мети”.

2.7.    Планування діяльності (2 год.)

Теоретична частина. Планування діяльності. Правила планування діяльності. Режим дня.

Практична частина. Складання режиму дня. Складання плану дій щодо підготовки до участі у змаганні (конкурсі тощо).

2.8.    Подолання труднощів (2 год.)

Теоретична частина. Труднощі на шляху до мети. Упевненість. Сила волі. Ставлення до помилок.

Практична частина. Гра „Автомобілі”. Тест „Наскільки я впевнена в собі людина”. Вправи на визначення сили волі. Моторна проба Шварцландера. Практикум щодо вироблення критичного ставлення до власних помилок.

2.9.    Жити в злагоді з собою і світом (2 год).

Теоретична частина. Як навчитись допомагати собі та іншим.

Практична частина. Вправи: „Добра тварина”, „Компліменти”, „Намисто гарних справ”, „Я в майбутньому”. Гра „Канат дружби”. Створення пісочної картини „Мій світ”.

 

   3. Майстерня настрою (10 годин). Навчись себе налаштовувати на позитив.

   3.1. Психогігієна особистості (6 год.). Теоретична частина. Поняття психогігієни і її напрямки.. Поняття про стрес та дистрес. Депресія. Особиста психогігієна. Психогігієна праці і навчання. Психогігієна спілкування. Психогігієна дозвілля. Психогігієна побуту.

Практична частина. Програвання різних ситуацій з нашого життя для пошуку оптимальних рішень. Психологічні ігри. Спілкування на хвилюючі  теми.

   3.2. Перші кроки до саморозвитку (4 год.). Теоретична частина. Позначення цілей. Самоорганізація і позитивний настрій. Розвиток розумових здібностей. Акумулювання енергії. Розвиток навичок спілкування.

Практична частина. Вправи „Моя мрія”, „Плекаємо настрій”. Екскурсія в природу. Вікторина „Цей загадковий  світ”.

 

   4. Музична майстерня. (60 год.) Допоможи собі сам музикою.

   4.1Музика і буття людини (6 год.)

 Теоретична частина. Музика та її мова. Музика як гармонія Всесвіту. Закони гармонії, ритму і краси. „Музика сфер”, природа і музика. Роль і місце музики у житті людини. Для чого ми вчимося слухати музику? Буття людини за законами гармонії музики. Людина – „універсальний музичний інструмент”. Форми спілкування з музикою.

Практична частина. Вокально-ритмічні вправи. Розучування пісень. Екскурсія в природу.

 

4.2  Зміст поняття „Музикотерапія” (6 год.)

Теоретична частина. Музикотерапія – унікальна сучасна креативна технологія гармонізації людини і довкілля. Характер впливу музичного звуку на людину і природу. Музика і енергетика людини. Музика і здоров’я. Класифікація музичних стилів за їх терапевтичним ефектом. Психолого-фізіологічний відгук – основа музикотерапевтичного впливу. Музика, як джерело життєдайних сил, радості, духовного самовдосконалення. Негативний вплив деяких зразків сучасної музики. Музикотерапія як навчальний предмет (знання про можливості музики). Я люблю музику мого народу.

Практична частина. Слухання музики. Перегляд відео кліпів. Відвідування концертів. з’єднання музики з малюнком і дрібною моторикою (діти малюють те, що уявляють собі під час прослуховування композиції, а малюкам пропонуються тематичні розмальовки).

 

    4.3 Гра на музичному інструменті(40 год.)

Теоретична частина. Теоретичні відомості. Зна­йомство з інструментом: загальні відомості, будова та настроюван­ня гітари. Посадка виконавця, положення гітари, постановка правої руки, лівої руки, типи звуковидобування (нігтевий, безнігтевий). Стрій гітари, позиції.

Практична частина:

-       фізичні вправи для підго­товки гри на шестиструнній гі­тарі;

-       вправи на формування пра­вильної постави в положенні си­дячи та стоячи;

-       вправи на оволодіння осно­вними прийомами звукоутворення та звуковидобування;

-       акорди і спосіб їх видобу­вання;

-       баре, арпеджіо;

-       гами, вправи, каденції і п’єси в межах першої позиції;

-       вивчення 4, 5, 7, 9 позицій;

-       вивчення прийомів звуко­видобування: легато, стакато, тремоло, глісандо;

-       флажолети (натуральні, штучні);

-       вивчення аккомпонементу до пісень.

 

        4.4 Музично-освітні бесіди ( 8 год).

Теоретична частина. Теоретичні відомості, теми для вивчення:

-               роль і значення музики в нашому житті;

-               жанрова різноманітність музики;

-               про що розповідає музика; музичний образ;

-               музична мова; засоби ви­разності;

-               структура музики (музичні форми);

-               народно-пісенні джерела музики;

-               пісня – мистецтво слова, що звучить;

-               про музику „легку” і „сер­йозну”.

Практична частина. Добір індивідуального репертуару. Розбір пісень різних жанрів. Рухливо-ритмічні вправи.

 

         5. Майстерня успіху. Все в наших руках. (26 год.)

        5.1. Духовно-освітні бесіди (10 год.).

        Теоретична частина. Притчі і балади. Цитати видатних людей про сенс життя та розвиток  духовних цінностей

         Практична частина. Перечитування та обговорення ціннісно-орієнтованих притч „Сто промінчиків світла”.

5.2. Перші кроки до волонтерської діяльності (16 год.).

Теоретична частина. Милосердя, альтруїзм та благодійність – передумови волонтерства. Особистісний потенціал волонтера як умова успішної волонтерської діяльності. Комунікативна компетентність волонтера.

Практична частина. Участь у  благодійних зустрічах, вечорах.

 

      6. Майстерня творчості.  (20 год.) Ми творчі і талановиті.

      6.1. Як організувати дозвілля (10 год.)

         Теоретична частина. Основні напрямки, форми та методи організації дозвілля. Гра – цікавий і корисний засіб організації вільного часу. Види ігор: спортивні, інтелектуальні, настільні, фольклорні, літературні та інші. Основні етапи гри.

Практична частина. Моделювання ігор. Відпрацювання різних моделей гри за методикою: імітаційних, операційних, рольових, сюжетних, ігор-змагань, драматизаційних вправ. Відпрацювання моделей гри за видом ігрового середовища: без предметів, з предметами, настільні, кімнатні, вуличні, комп’ютерні, технічні.

        6.2. Творча активність – крок до успіху(10 год.)

        Теоретична частина. Що значить бути активною людиною. Як правильно організувати свій         час.

        Практична частина: Екскурсії, конкурси, зустрічі з митцями, свята, виступи. Участь вихованців у проведен­ні концертно-розважальних про­грам, музичних конкурсів, музич­них ігор і розваг, родинних свят, екскурсій. Святкування Дня музики, Нового року, Різдвя­них свят, Днів іменинника тощо. Відвідування концертів професій­них виконавців.

 

7. Підсумкове заняття. (4 год.)

Теоретична частина. Планування завдань на літній період.

Практична частина. Міні-експедиція в природу.

.

Прогнозований результат

Вихованці мають знати:

·        стилі музики;

·        розрізняти музичні твори за темпом, характером, змістом.

 

Вихованці мають вміти:

·        описувати вплив різних музичних творів на свій емоційний стан;

·    висловлювати власні судження про роль музики в житті людини;

·        користуватися початковими навичками звуковидобування та звуковедення;

·        добирати музичні твори, пісні для поновлення психічної рівноваги;

·        грати вправи для розвитку техніки гри, добиватися рівного чистого звуку;

·        підбирати на слух короткі мотиви та імпровізувати у заданому матеріалі;

·        самостійно добирати музику, пісні, літературні твори для покращення власного світосприйняття;

·        володіти прийомами гри на шестиструнній гітарі в обсязі про­грами початкового рівня;

·        виконувати один-два сольні твори з репертуару колективу;

·   аналізувати вплив свідомо обраних інформаційних ресурсів на процеси покращення інтелектуальних здібностей.

 

Вихованці мають набути досвід:

· виконання пісень різних жанрів;

· участі у розважальних програмах;

· організації музичних вечорів;

· визначення взаємозалежності власних фізичних, психічних, інтелектуальних станів з прослуханою музикою, співом, грою на гітарі, грі на сцені.

 

Додатки

 

СЛОВНИК

спеціальних термінів

Адаптація – пристосування.

Акомпанемент – музичний супровід соліста (співака, інструменталіста), хору, ансамблю, танцю, гімнастичних вправ тощо.

Акорд – одночасне звучаннятрьох чи більше звуків, різних за висотою та найменуванням.

Акцент – (наголос) – підкреслення будь-якого звука, акорду.

Амімія – відсутність виразності лицевої мускулатури.

Ансамбль – (разом) – 1) музичний твір для кількох виконавців: дует (два виконавця), тріо або терцет (три), квартет (чотири), квінтет (п’ять) і тощо; 2) єдиний художній колектив; 3) злитність, погодженість хорового виконання.

Апраксія – порушення предметних дій при відсутності паралічу. Оральна апраксія – порушення довільних рухів мовленнєвого апарату.

Артикуляція – діяльність мовленнєвих органів, яка пов’язана із звуковимовою окремих звуків, складів слів.

Астенія – нервово-психічна слабкість, що виявляється в підвищеній втомлюваності і виснаженості, зниженому порогові чуттєвості, нестійкості настрою, порушеннях сну.

Атонія – різке падіння м’язового тонусу.

Аутизм – хворобливий стан психіки, що характеризується зосередженістю людини на своїх переживаннях. У дітей виражається порушеннями поведінки, зниженням активності, зменшенням мовленнєвих контактів тощо.

Багатоголосся – співзвучне сполучення кількох самостійних мелодійних голосів (ліній).

Вербальний – словесний, той, що стосується мови.

Вокалізація – співацький виконавчий прийом приспівування голосними звуками.

Воля– свідоме регулювання людиною своєї поведінки.

Гама (звукоряд) – послідовне звучання ступенів ладу у висхідному та низхідному рухах. Найбільш поширені гама діатонічна (з 7 ступенів) і хроматична (з 12 ступенів).

Гармонія – 1) послідовне закономірне сполучення співзвуччя в умовах ладу і тональності; 2) навчальний предмет у теорії музики.

Гіперактивність– поєднання загального рухового занепокоєння, непосидючості, зайвих рухів, недостатньої цілеспрямованості й імпульсивності вчинків, підвищеної афективної збудженості, порушення концентрації уваги.

Гіперкінез − примусові рухи.

Гіпокінезія − зменшення сили, об’єму, швидкості рухів.

Діапазон − звукові можливості співацького голосу або будь якого інструменту, об’єм між найвищими і низькими звуками голосу (інструменту).

Дикція – чітка , розбірлива, виразна вимова слів.

Динаміка (сила) – використання підсилення чи ослаблення звучання як виразного засобу виконання (форте – голосно, піано – тихо, мецо-форте – помірно голосно, мецо-піано – помірно тихо, крещендо – підсилення, димінуендо – послаблення та інші).

Емпатія– здатність емоційного сприйняття переживань інших людей.

Жанр– поняття, яке визначає зміст, характер, спрямованість музичного твору, наприклад жанр оперної, симфонічної, вокальної, камерної музики. Жанровою звичайно називають музику, яка близько пов’язана з побутом (марш, танець та інші).

Звук музичний– коливання звучного тіла яке має особливі якості: висоту, тривалість, тембр, динаміку (силу).

Звукоряд – послідовність основних ступенів ладу: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

Ігрова терапія – метод психотерапевтичного впливу на дітей і дорослих з використанням ігри.

Імпровізація – творча діяльність безпосередньо під час виконання, тобто вигадування своїх варіантів пісень, танців, марширувань тощо.

Інтервал – відстань між двома різними за висотою звуками, з яких нижчий називається основою, верхній – вершиною; наприклад, прима (повторення одного й того ж звуку), терція, кварта, секста, септима, октава тощо.

Інтонація − мелодійний оборот, який має виразне значення.

Інфантилізм – затримка в розвитку.

Кінестетична чутливість – відчуття особистих рухів.

Кінезітерапія − лікування рухами.

Комунікативна функціямовлення – спілкування.

Міміка − рух м’язів обличчя, очей, що відображає різноманітні почуття людини: радість, сум, хвилювання, здивування, жах тощо.

Мелодія – одноголосна послідовність звуків, поєднаних смисловим змістом.

Модуляція – логічний, інтонаційний перехід в іншу тональність.

Мотив - найменша музична будова , яка містить звичайно одну сильну долю.

Музико-малювання − спонтанне поєднання малювання з музикою, що проявляється як спокійна діяльність, яка сприяє формуванню здорових психічних структур.

Музикотерапія – використання музики з лікувальною метою.

Музичні оповідання − засіб психічної і соматичної стимуляції  мовлення .

Музично-ритмічне почуття − здатність активно переживати (відображати в русі) музику, відчувати емоційну виразність музичного руху.

Музично-ритмічні рухи − вольові прояви, які потребують своєчасної реакції на зовнішній подразник, своєчасного переключення з одного руху на інший, вміння швидко і точно його гальмувати.

Музичний розмір − ритмічне чергування сильних (наголошених) і слабких (ненаголошених) долей в музиці.

Музична грамота – елементарні знання у галузі теорії музики.

Мутизм – відмова від мовленнєвого спілкування при відсутності органічних уражень мовленнєвого апарата внаслідок психічної травми.

Навіювання (сугестія) – попадання під вплив, що характеризується неусвідомленим сприйняттям того, що навіюється.

Негативізм дитячий– бажання зробити все навпаки. Пасивний негативізм виявляється в упертості, небажанні виконати те, що пропонує дорослий. Активний негативізм – виконання дитиною дії, протилежної той, що від нього вимагає дорослий.

Нота − графічне зображення звуку.

Нюанс − відтінок , який підкреслює характер звучання музики.

Пам’ять– психічний процес засвоєння, збереження і наступного відтворення минулого досвіду, того, що раніше сприймали, переживали або робили.

Пантоміма − один із видів виразних рухів людини, що включає ті зміни в ході, осанці, жестах, які передають її психічний стан, переживання, ставлення до тих чи інших явищ. Найбільш важливим компонентом пантоміми є жест − виразні рухи, що служать одним із засобів уточнення мовленнєвої комунікації.

Півтон − найменша відстань між двома звуками, різними за висотою.

Персеверація – нав’язливе повторення одного слова, звука.

Праксис − предметні дії.

Просодія − 1) система вимови наголошених і ненаголошених, довгих і коротких складів мови; 2) учення про співвідношення складів у вірші. 

Психогімнастика − це особлива частина психотерапії, яка об’єднає деякі ігрові варіанти психотерапії, зокрема, сугестивні (базуються на навіювання), тренувальні, роз’яснювальні. Це метод спілкування, під час якого учасники виявляють себе і спілкуються без слів. Психогімнастика передбачає висловлювання переживань, емоційних станів, проблем за допомогою рухів, міміки, пантоміміки.

Релаксація − фізіологічний стан спокою, розслабленості, що наступає під час засинання, а також повне або часткове розслаблення, що з’являється в результаті довільних зусиль тренування та інших корекційних прийомів.

Реабілітація − поновлення, відтворення та корекція порушених психофізичних функцій.

Рецептивне сприйняття (музики) – цілеспрямований вплив на психіку слухача при збереженні фізичного спокою.

Ритм – послідовне чергування звуків ( різної висоти і тривалості), які мають змістове і виразне значення.

Ритміка – це система фізичних вправ, яка будується на зв’язку рухів з музикою.

Рухове вміння – ступінь оволодіння технікою руху, яка відрізняється високою концентрацією уваги на складових частинах руху і способах рішення рухової задачі.

Рухова навичка – така ступінь оволодіння технікою дії, при якій управління рухами стає автоматизованим, і дії відрізняються високою надійністю.

Такт – невеликий  відрізок музичного твору, який замкнений між двома сильними долями (починається з сильної і закінчується перед сильною).

Темп – швидкість руху, чергування метричних одиниць.

Тон – 1) звук, викликаний періодичним коливанням повітря; музичний звук певної висоти; 2) емоційний відтінок, характер мови, висловлювання тощо; 3)манера поведінки; 4) відтінок кольору, фарби.

Тональність – конкретна висота звуків визначеного ладу, характерного для того чи іншого твору. Т. має свої ключові знаки і обумовлюється положенням тоніки на тій чи іншій ступені звукоряду.

Тонус − 1) стан, коли тривале збудження нервової або м’язової тканини не супроводжується стомленням і зумовлює добре функціонування організму; 2) життєва активність, життєдіяльність; 3) характер настрою чого-небудь.

Тремор – тремтіння.

Тривалість – якість звука, яка визначає його довжину.

Уява – психічний процес, що складається в створенні нових образів (уявлень) шляхом переосмислення матеріалів сприйняття і уявлень, що відбулися в попередньому досвіді.

Фобії − нав’язливі стани страху.

Фонема – найменша звукова одиниця мови, яка служить для розрізнення слів і їх форм.

Фонопедія − комплекс педагогічного впливу спрямованого на активізацію і координацію нервово-м’язового апарату гортані, корекцію дихання і особистості дитини.

Характер – індивідуальні поєднання психічних особливостей людини, що визначають типовий для даного суб’єкту спосіб поведінки.

 

 

Методичні рекомендації

до занять з елементами музикотерапії

 

Передбачається використання музичних стилів, що мають позитивний вплив на організм людини.

 

Музика стилю „бароко”  сприяє  розвитку пам’яті, концентрації уваги, кращого засвоєння навчального матеріалу.  Особливо повільна за темпом звучання (Lento, Largo), з режимом 60-64 такти на хвилину, найбільше відповідає режиму функціонування людської пам’яті і сприяє її зміцненню. Під час слухання такої музики мозок входить в особливий стан (альфа-стан), що є ідеальним для навчання і запам’ятовування. Будь-яка інша музика такого ефекту в експериментах не показала. Відомо, що в одиницю часу мозок сприймає 6-9 одиниць (біт) інформації. Саме цей режим витриманий в зміні параметрів музики бароко. Слухання музики бароко рівнозначне заземленню, оскільки земля має частоту коливання  7.2 Гц, - ідентичну частоті в діапазоні стилю бароко.

      Композитори: К. Монтеверді, Г. Перселл, Д.Скарлатті, Ж.Люллі, Ж. Рамо, Д. Фрескобальді, А. Кореллі, Д. Тартіні, А. Вівальді, Г. Гендель, Й.С. Бах, Т. Альбіноні.

 

Музика стилюрококо” рекомендується для зняття розумової втоми. Рококо – галантний стиль, який відрізняється вишуканістю, легкістю і камерністю. Спокійний тонус і відсутність емоційних контрастів, прозора фактура і різноманіття мелізмів гармонізують збуджений розум. Музика рококо сприймається як легкий, звуковий фон, що не відволікає, не напружує, не перевантажує свідомість. Найбільш характерний ефект дають твори у виконанні на клавесині. 

Композитори : Ф. Куперен, Ж. Рамо, Л. Дакен, М. Берт.

 

Музика стилюкласицизм” стимулює розвиток інтелекту, сприяє підвищенню ефективності інтелектуальної праці, покращенню фізичного здоров’я.

Стилю класицизм характерна ідеальна рівновага всіх параметрів звучності, завдяки чому людина цілісно заглиблюється в процес розгортання музики. Тематичні контрасти і зміни звукового режиму оптимально скореговані з фізіологічними ритмами. Вони дають прекрасне енергетичне живлення для розуму, постійно переключаючи увагу, тим самим тримаючи мозок в стані активності. Таким чином музика віденського класицизму, що є вершиною класичної епохи, сприяє розумовій концентрації, покращує увагу, відновлює і стимулює природний ритм біотоків головного мозку.

 Твори Й. Гайдна добре використовувати для наївного дитячого сприйняття, Моцарта – для всіх вікових категорій, Бетховена – для більш зрілої свідомості. І, разом з тим, всі представники цього стилю підкорюються універсальним законам гармонії, що передаються на всі психічні рівні людської індивідуальності. У музиці Моцарта розкритий значний терапевтичний сенс: здатність покращувати зір, позитивно впливати на серцево-судинну систему та покращувати роботу органів травлення.

Композитори: Й. Гайдн, В. Моцарт, Л. Бетховен, Д. Перголезі, К. Глюк.

 

 

Грегоріанський хорал, знаменний розспів здатний пробуджувати глибинний духовний потенціал людини, дарувати стан благості, відчуття єдності зі світом, сприяє м’язовій релаксації.

 

Індійські раги

Індійська музика розвивалась тисячоліттями як ефективна наука лікування. Дослідження та результати експериментів мали відповідне спрямування. Вона скерована на відновлення втраченого ментального балансу, повернення  внутрішнього спокою і рівноваги. Раги були створені древніми музикантами для заспокоєння розуму, пробудження радості, відновлення сил.

 

Музика стилю „романтизм”  збагачує емоційну сферу, сприяє розвитку душевної чутливості, умінню співпереживати, викликає глибокі духовні переживання.

Композитори: Ф. Шуберт, Ф. Мендельсон, Р. Шуман, Е. Гріг, Й. Брамс, І. Штраус, Ф. Ліст, К. Сен-Санс,  П.Чайковський, С. Рахманінов, М. Лисенко.

 

Музика стилю „імпресіонізм” сприяє розвитку творчості та фантазії.

На відміну від романтизму представники цього стилю прагнуть виразити перші враження від об’єкту, а не внутрішні глибинні переживання. Музика композиторів-імпресіоністів здатна відволікати, знімати напругу, дозволяє отримати насолоду від уявного образу. Частіше це картини природи, або стани людської душі в єдності з нею. Музика цього стилю здатна розширити межі світосприйняття, збагатити взаємини із зовнішнім світом.  Слухання цієї музики розвиває фантазію, творчу уяву, відчуття різних відтінків настрою.

 Композитори: К. Дебюссі, М. Равель, А. Лядов, М. Чюрльоніс.

 

Фольклор дарує радість буття,  повертає  до першоджерел, пробуджує в душі любов і пошану до свого народу, його культурної спадщини.

Народна музика, що виконується на струнних інструментах, покращує процес травлення їжі, тому може бути рекомендована як звуковий фон в їдальнях.

 

Танцювальна музика – марші, дитячі пісні можуть бути  рекомендовані для емоційного розвантаження учнів після уроків. Ця музика розважає, дає радісний настрій, знімає напруження м’язів, що позитивно впливає на роботу серцево-судинної та нервової систем, знімає відчуття втоми. Корисно танцювати, спонтанно рухатися під музику, без усякого ідейно-смислового навантаження.

        Ефективність впливу музики щодо підвищення розумової працездатності та зняття психоемоційної напруги зростає, якщо слухати музику в стані мисленнєвого спокою та цілеспрямованої   концентрації уваги. Увагу подумки можна направити на серце, або на тім`я голови.  Така практика розвиває навички контролю уваги.

 

        Для гармонізації освітньогоо простору у фоновому режимі музику вибірково рекомендується використовувати на перервах та на початку уроків.

 

Гармонізуючий тренінг

        Цей вид діяльності проводиться для оволодіння мистецтвом внутрішнього спокою за допомогою музики і промовлянням позитивних тверджень щодо самовдосконалення.

Задля налаштування дитини на внутрішню та зовнішню гармонію (серця і розуму; себе і навколишнього світу) радимо використовувати деякі елементи тренінгу.

 

• Спрямовуємо подумки свою увагу та кладемо праву руку на серце. Слухаємо ритм серця.., дихання. Разом з тим додаємо такі позитивні твердження, наприклад : Я духовна людина. Моє серце наповнене радістю і Любов’ю до всіх. Мені приємно споглядати красу свого серця в доброті, невинності, щедрості... Хай в моєму серці завжди звучить музика небес.

 • Таким же чином подумки переносимо увагу і руку на тім’ячко голови (злегка масуємо) : Я маленька частинка цього безмежного світу. Я краплинка і я океан. Матінко Природо,будь ласка, дай мені відчути єдність з Тобою.

 • Піднімаємо руки по черзі над тім’ячком голови і проспівуємо звуки А-О-У-М на одній ноті. Прислуховуємося до відчуттів на долонях, фіксуємо на них увагу. Вітаємо Небо, Сонечко, протягуючи до них руки. Потім правою рукою малюємо над собою веселку, називаючи її сім кольорів: червоний,  помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий, або сім позитивних рис характеру: мудрість, доброта, щедрість, щирість, любов, радість, чесність.

 • Проводимо вправу на дихання (3-4) рази. У процесі виконання вправи постійно концентруємо увагу на різних фазах дихання :

1.Вдих

2.Затримка після вдиху

3.Видих

4.Затримка після видиху

Після вправ пропонуємо слухання музики (5-10 хв.) у стані внутрішнього спокою, тримаючи увагу на тім’ячку голови (наприклад, застосовуємо музику Й. Баха, Арію із Сюїти № З; К. Глюка «Мелодію» та ін.). Під час слухання музики створюються умови для релаксації (фізичне розслаблення та мисленнєвий спокій, зупинка «внутрішнього мовлення»).

«Щоб навчитися слухати музику – потрібно навчитися слухати тишу».

 

Додаток

Музика впливає на організм людини різнобічно. За даними науковців медичного центру "Ленц" та Дитячого Центру лікування (м. Москва) в результаті численних досліджень виявлено, що під впливом музики, яка відповідає функціональному стану організму, такі психічні процеси, як пам'ять та орієнтація покращуються на 45-50%, а увага - на 25-30%. Музика активізує розумові здібності, а також працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини. Звукові вібрації стимулюють кровообіг, емоційний тонус. Під дією ритму активізується дихання, збільшується вентиляція легенів. Дослідження підтверджують гіпотезу про поєднання ритму музики з біоритмікою людини.

 

Музичні твори для психоемоційної релаксації

 

Й. Бах. Арія із Сюїти № З, Бранденбурзький концерт № 6 (для молодшого, середнього та старшого шкільного віку)

Г. Гендель.  «Музика на воді» (для середнього шкільного віку)

А. Вівальді. Концерт С-dur для флейти з оркестром (Largo) (для середнього шкільного віку)

В. Моцарт. Симфонія № 40 С-dur (andante di molto), Дивертисмент № 17 ч. 2 (для старшого шкільного віку)

В. Моцарт. «Аве верум» (для середнього та старшого шкільного віку)

П. Чайковский. Сюїта «Моцартіана» (для старшого шкільного віку)

Ф. Шопен. Прелюдія № 15 (для старшого шкільного віку)

М. Лисенко. «Елегія»

П. Масканьї. «Інтермеццо» з опери «Сільська честь» (для молодшого, середнього та старшого шкільного віку)

А. Вівальді. «Глорія», «Domine Deus» ( для старшого шкільного віку)

Ф. Шуберт. «Аве Марія» (для середнього, молодшого та старшого шкільного віку)

М. Кедров. «Отче наш» (для середнього та старшого шкільного віку)

Л. Бетховен. Соната № 8, ч.2 (для середнього та старшого шкільного віку)

К. Дебюссі. «Гроза» (для старшого шкільного віку)

П. Чайковський. «Баркарола» із циклу «Пори року» (для молодшого, середнього та старшого шкільного віку)

Раги : «Білвал», «Яман», «Гункалі», «Малкаунс», «Бхайрав», «Джейджейванті», «Бхуп», Дарбарі» (для молодшого, середнього та старшого шкільного віку)

Українські колискові пісні :«Ой-да гой-да гой…», «Котику» та ін.

 

Музичні твори, що сприяють розвитку образних уявлень і творчих здібностей та фантазії

 

П. Чайковський. «Пори року» (для середнього та старшого шкільного вік)

П. Чайковський. «Дитячій альбом» (для молодшого та середнього шкільного віку)

К. Сен-Санс. «Лебідь»

Е. Гріг. «Пісня Сольвейг», «Ранок»», «Танок Аніти», «В печері гірського короля» з оркестрової сюїти «Пер Гюнт» (для середнього шкільного віку)

О. Бородін. «Картинки з виставки» (для середнього шкільного віку)

М. Римський-Корсаков. «Політ джмеля» (для молодшого та середнього шкільного віку)

П. Чайковскьий. «Танок феї Драже», «Вальс квітів» із  балету «Лускунчик» (для молодшого та середнього шкільного віку)

К. Дебюссі. Прелюдія для фортепіано № 24, «Дитячий куточок», «Дівчина з волоссям кольору льону», «Відпочинок фавна»

М. Равель. «Хабанера», «Павана»

С. Прокоф’єв. «Казки старої бабусі», «Симфонічна казка»

М. Скорик. «Гуцульський триптих»

Є. Станкович. Вокально-симфонічні твори Псалом № 27 для чоловічого хору, Псалом № 22 для жіночого хору, Музика до кінофільмів «Мавка», «Роксолана» (для старшого шкільного віку)

М. Лисенко. Вальс

А. Хачатурян. Вальс із драми «Маскарад», «Танець із шаблями» із балету «Гаяне»

М. Римський-Корсаков. «Пісня індійського гостя» з опери «Садко».

М. Римський-Корсаков. симфонічна поема «Шахерезада» (для середного та старшого шкільного віку)

Р. Шуман. Симфонія № 1, частина 2; Симфонія № 2, частина 2 (для середнього старшого шкільного віку)

Ф. Шопен. Прелюдії, Вальси, Ноктюрни, Мазурки, Етюди (за вибором)

Ф. Мендельсон. Концерт для скрипки оп. 64; Симфонія № 4, частина 2 та 3, Сюїта «Сон в літню ніч»; Ноктюрн (для середнього та старшого шкільного віку)

Д. Верді. Увертюра до опери «Сицилійська вечеря» (для старшого шкільного віку)

Е. Гріг. Концерт для ф-но з оркестром оп. 16, частина 2; «Ранок», «Пісня Сольвейг» із сюїти «Пер Гюнт»

Й. Брамс. Концерт для скрипки з оркестром оп. 77. Колискова

Й. Штраус. «Там, де цвітуть лимони» оп. 364. «Віденська кров» оп. 354. «Прощання з Петербургом» оп. 210. Фортепіанний квартет оп. 60

К. Сен-Санс.  «Карнавал тварин»

П. Чайковський. Сцени з балету «Лебедине озеро». Концерт для ф-но з оркестом № 1, частина 2. Концерт для скрипки з оркестром оп. 35, частина 2. «Дитячий альбом»

С. Рахманінов. Фортепіанний концерт. Рапсодія на тему Паганіні. Прелюдія оп. 3. Концерт для ф-но з оркестром № 2

 

Музичні твори що стимулюють мовну активність

 

В. А. Моцарт. Симфонії № 3 та № 36. «Турецький марш» (для середнього шкільного віку)

П. Чайковський. «Італійське каприччіо» (для середнього та старшого шкільного віку)

Ф. Шопен. «Революційний етюд» (для старшого шкільного віку)

М. Глінка. Увертюра до опери «Руслан і Людмила» (для молодшого та середнього шкільного віку)

М. Римський-Корсаков. «Свято в Багдаді» з музичної поеми «Шахеразада» (для середнього шкільного віку)

М. Глінка. «Попутна пісня» (для старшого шкільного віку)

 

Музичні твори, що допомагають розвитку пам’яті, концентрації уваги, кращого засвоєння

навчального матеріалу

 

Д. Перголезі. Концерт для скрипки з оркестром. Andante (для середнього шкільного віку)

Д. Перголезі. Концерт для симфонічного оркестру, Largo (для середнього та старшого шкільного віку)

Д. Тартіні. Концерт для скрипки з оркестром A-dur (для середнього шкільного віку)

Т. Альбіноні. Адажіо (для старшого шкільного віку)

Й. Бах-Гуно. «Аве Марія» (для середнього та старшого шкільного віку)

Д. Скарлатті. Сонати (для середнього та старшого шкільного віку)

А. Кореллі. Концерти № 2, 8, 5, 9 оп. 6. Концерти № 10, 11, 12 оп.4 (для середнього та старшого шкільного віку)

Й. Бах. «12 маленьких прелюдій», Дво- і триголосні Інвенції. «ДТК».Токата і фуга D-moll. Хоральна прелюдія F-moll. Оркестрова сюїта № 2. «Жарт». Бранденбурзький концерт № 2, Andante. Бранденбурзький концерт № 4, Andante. «Французька сюїта» № 2. Канонічні варіації (для середнього та старшого шкільного віку)

Г. Гендель. «Музика на воді» (для середнього та старшого шкільного віку)

А. Вівальді. П’ять концертів для флейти і камерного оркестру (для середнього та старшого шкільного віку).

А. Вівальді. «Пори року» (для середнього та молодшого шкільного віку)

Г. Гендель. «Музика на воді» (для середнього та старшого шкільного віку)

А. Вівальді. П’ять концертів для флейти і камерного оркестру (для середнього та старшого шкільного віку)

 

Музичні твори, що підвищують ефективність інтелектуальної праці, стимулюють розвиток інтелекту, покращують фізичне здоров’я

 

Й. Гайдн. Скрипковий концерт № 2. Симфонія № 101, Andante. Симфонія № 67 F-dur

М. Березовський. Соната для скрипки E-dur. Духовні хорові твори

Л. Бетховен. Фортепіанний концерт Es-dur оп. 73. Концерт для скрипки з оркестром D-dur оп. 61. Соната № 14, 17, 23.  «До Елізи».

В. Моцарт. Концерт для ф-но з оркестром № 23. Концерт для ф-но з оркестром № 21. Концерт для ф-но з оркестром № 9. Концерт для ф-но з оркестром № 3. Соната C-moll. Концерт для кларнету з оркестром A-dur. Концерт для скрипки з оркестром № 3. «Маленька нічна серенада». Сонати для фортепіано (за вибором)

К. Глюк. «Мелодія»

 

Музичні твори, що знімають розумову втому

 

Ф. Куперен. П’єси для клавесина – «Метелик»,  «Жниці», «Бажання», «Вірність»

Ж. Р. Рамо.  «Молоточки», «Перекличка птахів»

 

 

Джерела:

1.                Побережна Г.І. Музика в дитячій душі. – К. : Українське агентство інформації та друку «Рада», 2007. –  80 с.

2.                Любан-Плоцца Б.  Музика і психіка // Б. Любан-Плоцца, Г. І. Побережна, О.  Бєлов. –  К : “АДЕФ-Україна”. – 2002. – 200 с.

3.               Шабутін С.  Зцілення музикою // С. Шабутін, С. Хміль, І. Шабутін. – Тернопіль: «Підручники і посібники», 2008.

4.               Догель И. М.   Влияние музыки на человека и животных. – Казань, 1888.

5.               Захарова Н. И.  Функциональные изменения центральной нервной системы при восприятии музыки // Н. И. Захарова, В. М. Авдеев // Журн. высш. нерв. деят. – 1982. – Т. 32. вып. 5. – С. 915– 929.

6.               Ирисов А. С.   Звук и музыка. – М; Л., 1926.

7.               Казаринова А. С.  Музыка в системе психопрофилактики // Труды Ленингр. НИИ психоневрол. – 1976. – Т. 78. – С. 89.

8.               Юсфин А.Г.   Музыка – сила жизни. – Санкт-Петербург,  2006.

9.               Могендович М. Р.  К физиологическому анализу влияния музыки на человека / М. Р.Могендович,  В. Б. Полякова // Совещание по проблемам высшей нервной деятельности. - 21-е: Тез. докл. – М., 1966. – С.  204– 205.

10.      Могендович М. Р. К проблеме физиологии музики (Акустико-моторные и моторно-висцеральные рефлексы) / М. Р. Могендович // Межкурортная научн.-практ. конф. по лечебной физкультуре и климатолечению, 3-я: Тез. докл. – Ставрополь. 1966. – С. 108-111.

11.      Полякова В. Б. О возможности применения музыки для стимуляции умственной работоспособности / Полякова В. Б. // Физиологические характеристики умственного и творческого труда. – М, 1969. – С. 103-104.

12.      Полякова В. Б.  К вопросу о влиянии музыки на мышечную и сердечную деятельность человека / Полякова В. Б. // Экспериментальные исследования по физиологии, биофизике и фармакологии. – Пермь, 1967. – Вып. 7. – С. 111 -114.

13.      Симонов П. В.   Эмоциональный мозг. – М, 1981.

14.      Фудин Н. А.  Музыка как средство улучшения функционального состояния студентов перед экзаменом / Н.А. Фудин, О.П. Тараканов, С. Я. Классик // Физиология человека. – М., 1996. – Т. 22. – № 2.  – С. 1-9.

15.      Шушарджан С. В. Комплексное применение рефлексе- и музыкотерапии / С.В. Шушарджан, Л.М. Сеиченко // Поволжская учредительная и I -я Научно-практическая конф. по традиционной медицине : Тез. докл. – Казань, 1993. – С. 123.

16.      Шушарджан С. В.  Здоровье по нотам. – М., 1994.

17.      Шушарджан С. В. Физиологические особенности воздействия вокалотерапии на организм человека : Дис.... канд. мед. наук. – М., 1994.

18.      Шушарджан С. В. Опыт применения вокалотерапии в клинике внутренних болезней. – СПб., 1995.

19.                Шушарджан С. В. Музыкотерапия и резервы человеческого организма.– М., 1998.

20. Голдмен Д. Семь секретов исцеления звуком / Пер. с англ. – М. : ООО Издательство «София», 2009. – 160 с.

21. Голдмен Д.  Целительные звуки: [перев. с англ.] / Д. Голдмен. – М. : Издательский дом «София», 2003. – 224 с.

22. Киселева М. В. Арт-терапия в практической психологии и социальной работе / М. В. Киселева. – СПб. : Речь, 2007. – 336 с., илл.

23. Кэмпбелл Д. Дж. Эффект Моцарта / Д.Дж. Кэмпбелл. – Мн. : ООО Попурри, 1999. – 320 с.

24. Опанасюк О. П. Розвиток творчих здібностей учнів ЗОШ на уроках музичного мистецтва : Методичний посібник / О. П. Опанасюк. – Львів : ЛОІППО, 2008. – 32 с.

25. Шабутін С. В. Зцілення музикою / С. В. Шабутін, С. В. Хміль, І. В., Шабутіна. – Теренопіль : Підручники і посібники, 2006. – 192 с.

26. Навчальна програма «Музикотерапія» для загальноосвітніх навчальних 

закладів (курс за вибором) / Безклинська О.З., Бондаренко Г.К., Мороз Г.З.,   

 Науменко С.І., Романова Н.В. – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 

2012. – 27 с.

27.       Побережна Г. Музикотерапія як інноваційна технологія особистісного                      

розвитку / Г. Побережна // Вища освіта України. — 2010. — № 3.

28. Семизорова В. Використання системи “Елементарного музику- вання” Карла Орфа в освітньому процесі дошкільного навчаль- ного закладу / В. В. Семизорова, І. Я. Шараєвська, Н. В. Сте- паненко. — Тернопіль : Мандрівець, 2014. — 68 с.

29. Трофімченко І. Є. Розвиток музичних здібностей дітей молод- шого шкільного віку за методом “Виховання талантів” Шінічі Сузукі / І. Є. Трофімченко. — Сімферополь : Доля, 2010.

30.Шабутін С.  Зцілення  музикою  /  С.  Шабутін,  С.  Хміль,  І. Шабутіна. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2008.

31.       Шевчук А. С. Українські музично-хореографічні традиції як засіб музично-рухового розвитку старших дошкільників : мо- ногр. / А. С. Шевчук. — Фастів : Поліфаст, 2005.

32.       Гербер Р. Вибрационная медицина: от механики к сфере разу- ма и духа / Ричард Гербер. — Москва : София, 2001.

33.       Драганчук В. М. Музика як фактор психокоригування: істо- ричні, теоретичні і практичні аспекти / В. М. Драганчук. — К., 2003.

34.       Закон про дошкільну освіту  України  [Електронний  ре-  сурс]. — Режим доступу: http://iitzo.gov.ua/doshkilna-osvita/ normatyvno-pravova-baza-doshkilnoji-osvity].

35.  Малашевська І. А. Музична терапія як засіб гармонізації особистості / І. А.  

36.       Малашевська // Простір арт-терапії: горизон- ти стосунків: Матеріали VII Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. — К., 2010.

36.Маніфест гуманної педагогіки [Електронний ресурс]. — Режим     доступу:http://gumanpedagog.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=127&Itemid=63&lang=uk].

37. http://dspu.edu.ua/hsci/wp-content/uploads/2017/12/011-39.pdf Технології  

     природотерапії як засоби корекції здоров’я молодших школярів

38. http://www.volunteer.kiev.ua/pages/Programa_navchannya Програма Школи 

      волонтерів

39. https://studopedia.su/9_61417_psihogIgIyena-osobistostI.html ПСИХОГІГІЄНА  

     ОСОБИСТОСТІ

40.https://www.ar25.org/article/5-efektyvnyh-krokiv-dlya-samorozvytku-pora-

     pochynaty.html5 ефективних кроків для саморозвитку. Пора починати!

41.  Бех І. Д. Виховання особистості: Сходження до духовності [Текст]: наук. видання / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2006. – 272 с.

42.  Життєтворчий потенціал реабілітаційної педагогіки: роздуми над проблемою [Текст]: збірник. / ред. кол.: С. О. Новік. – К. : Наук. думка, 2002. – 308 с.

43.  Петровская Л. А. Теоретические и методологические проблемы социально-психологического тренинга [Текст] / Л. А. Петровская. – М. : МГУ, 1982. – 162с.

44.  Савченко О. Я. Дидактика початкової школи [Текст] : підручник для студентів педагогічних факультетів / О. Я. Савченко. – К. : Абрис, 1997. – 416 с.

45.  Савчин М. В . Вікова психологія: навч. посіб. / М. В. Савчин, Л. П Василенко. — К. : Академвидав, 2005. — 360 с.

46.  Сімейний щоденник для сімейної розмови [Текст] / В. Г. Панок, А. М. Вієвський, К. І. Лепеха [та ін.]; — К.: ООО «Компанія Юнівест Маркетінг», 2012. — 64 с.

47.  Технологія тренінгу / упоряд. О. Главник. Г. Бевз; за ред. С.Ю. Максименко. – К. : Главник, 2005. – 112 с.